Для чого потрібен психолог?
Психолог допомагає вирішувати особистісні проблеми, проводе психологічне тестування, тренінги, навчальні ефективно спілкуватися і вирішувати конфлікти, складають психологічні портрети і характеристики і багато чого іншого.
Але все це стосується, в першу чергу,дорослих людей. А чим же займаються дитячі психологи? У яких ситуаціях батькам може бутикорисна, а в яких просто необхідна консультація цього фахівця?
Особливої уваги з боку психолога потребують дошкільнята. Постійно переконую батьків у тому, що візит до психолога допоможе розібратися з ситуацією і з емоційним станом дитини об'єктивно та виявити причини труднощів, якщо вони є. Врешті-решт, адже не вважається чимось негожим відвідувати стоматолога для перевірки і необхідної профілактики.Чомусь про психологів іноді зберігається така думка, що візитом до цього фахівці підтверджують свою «ненормальність». Це, звичайно ж, не так: психолог, взагалі,за визначенням, працює тільки з психічно здоровими людьми.
Інший випадок виникнення необхідності звернутися до дитячого психолога часто співпадає з так званими віковими кризамиу розвитку дитини (рік-півтора, три-чотири, шість-сім і підлітковий період).
Що відбувається в ці моменти? Розумію, що в розвитку людини відбувається різкий стрибок, щось радикально змінюється. Мама й тато ж не встигають звикнути до цих змін, не враховують їх у спілкуванні, використовують виховні прийоми, вже недієві в нових умовах. Все це накладається на підвищену емоційність дитини, характерну для перехідних періодів. Капризи, агресія,впертість дитини - і почуття безпорадності у батьків. Цілком природна реакція -звернутися до фахівця. І це справді може допомогти.
Психолог допоможе розібратися в суті виниклих труднощів, підкаже виховні прийоми, а при необхідності позайматися з дитиною, щоб допомогти йому подолати непростий період.
Що роблять дитячі психологи? Які методи, на мою думку, найбільш ефективні в роботі психолога? В першу чергу, це – психодіагностика. Будь-який психолог володіє досить великим набором психодіагностичних засобів та методик.Їх мета – визначити об'єктивний стан людини, виділити його причини, а також оцінити рівень розвитку тих чи інших психічних процесів (пам'яті, уваги, мислення і т.д.).
Якщо для дорослих часто використовуються тестові методики, відомі багатьом, то в арсеналі дитячого психолога звичайно це методики для дітей. Я пропоную дитині щось намалювати. Можу погратися з нею в захоплюючу гру – насправді ж за допомогою цих процедур збираю необхідні дані.
Велику увагу приділяю розвиваючим заняттям. За допомогою розвиваючих психологічних ігор допомагаю розвинути у дитини різні необхідні навички і якості: увагу,пам'ять, посидючість, логічне та образне мислення. Найчастіше розвиваючі психологічні заняття проводяться відразу з групою дітей, і в такому випадку дитина також вчиться спілкуватися з іншими дітьми, сприймає соціальні норми.За наявності у дитини серйозних емоційних або особистісних труднощів, може знадобитися спеціально організована психотерапевтична робота. Це можуть бути заняття на зняття тривожності, страхів, на підвищення самооцінки, на зняття агресивних тенденцій.
Дитяча психотерапія може знадобитися, якщо дитина переживає сильний стрес: втрату близьких, фізичне або психічне насильство і т.п. Постійно урізноманітнюю методи в дитячій психотерапії.
Наприклад, для зовсім маленьких дітей дуже дієвим методом виявляється так звана пісочна терапія (спеціально організовані заняття з піском).
Для дітей старшого віку дуже ефективнабуває казкотерапія (заняття з застосуванням спеціальних психотерапевтичних казок як готових, так і складаються в ході взаємодії дитини з психологом).
Гра, малюнок, казка – всі знайомі і цікаві для дитини предмети і заняття стають в руках спеціаліста потужним засобом допомоги.
Згідно графіка та по мірі необхідності проводиться консультування батьків та вихователів. Тому часто виходить так, що для вирішення проблеми дитини, досить батькам самим розібратися в причинах і змінити щось усвоїй поведінці, в ситуації, до якої причетна дитина.
Даю у руки батьків нові, більш ефективні інструменти виховання, розповідаю більше про вікові особливості малюка.
Наступним напрямком роботи є просвітницький – регулярні виступи на батьківських зборах та розміщення цікавої психологічної інформації у інформаційних куточках кожної групи та на веб-сайті закладу.
Повністю згодна з твердженням про те, що психолог справді особливий фахівець. Я вважаю дошкільний вік найважливішим у житті людини. Це фундамент, на якому в подальшому з’явиться дім. Він буде вдосконалюватися і в кінцевому результаті матиме міцні стіни, надійний дах ісвітле ядро.
Діти – наше майбутнє і якими вони виростуть, залежить від суспільства, оточення та від нас.
Більше всього хочеться, щоб вони почували себе щасливими. А хто може допомогти в цьому. Звичайно, батьки, вихователі, вчителі та психологи. Головне – ми повинні їх любити. Просто любити…
Що таке адаптація до садочка? Адаптація– період, коли дитина повністю звикає до відвідування дошкільного закладу. Ви можете легко зрозуміти, що адаптація завершилась за такими ознаками:
· дитина спокійно йде до садочка, легко відпускає маму;
· активно грається протягом дня, контактує з дітьми;
· нормально харчується, спить, проситися до туалету;
· не капризує, не виявляє агресії дуже часто, не замикається в собі.
Якщо ви спокійно можете залишити дитину на весь день, то адаптація пройшла успішно.
Ступені адаптації
Виділяють три ступені адаптації:
· легка. Триває до одного місяця;
· середня. Може тривати до 2-3 місяців,ускладнюється регулярними ГРВІ та застудами у дитини;
· важка. Дитина практично не може звикнути до садочка, нервує, не відпускає батьків, замикається, проявляє агресію.
Як підготуватися до садочка?
Адаптацію до садочка краще починати ще за місяць або два до того, як дитина планує відвідати заклад.
1. Розкажіть малюку, що скоро він піде до садочка, зробіть акцент на тому, що це весело і пізнавально.
2. Ніколи не погрожуйте дитині, що віддасте її в садочок, якщо вона зробить щось не так.
3. Розвивайте соціальні навички – відвідуйте майданчики, допомагайте у комунікації з іншими дітьми, кажіть, що в садочку малюк може подружитися з кимось.
4. Навчіть дитину гігієни та самообслуговуванню – проситися на горщик, тримати ложку, їсти, переодягатися. В цьому випадку малюк почуватиметься більш впевненим.
5. Заздалегідь познайомте дитину із садочком – по можливості зайдітьна територію закладу та майданчик. Спостерігайте з малюком, як граються діти зйого групи, познайомтесь із вихователькою.
6. Налагодіть режим дня так, як він розпланований у садочку. Діти, які пізно прокидаються, важче звикають до нового розпорядку дня, швидко втомлюються.
7. Придумайте разом з малюком ритуал для розставання. Наприклад,нехай він помахає у вікно рукою.
8. Не залишайте малюка в садочку відразу на цілий день. Дайте йому час для поступового звикання.
І найголовніше, не нервуйте самі! Часто ваші відчуття “зчитує” дитина, та поводитися відповідно.
Бажаємо вам та вашим малюкам легкої адаптації!
ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ У ДИТЯЧОМУ САДОЧКУ
Дитячий садок – випробування не з простих ні для самих дітей, ні для їхніх батьків. І буває часто так, що скільки би ви не готували себе і малюка морально до походів у цей заклад, все складається не так, як би хотілося. Однозначної відповіді на питання коли ж краще віддавати малюка до дитячого садочку немає. Психологи сходяться на думці, що найменш травматичний вік для того, аби піти до дитсадку – 2,5-3 роки. Саме у ціроки дитина змінює своє ставлення до батьків та мами – зокрема і стає готовою потроху відпускати її. Звісно, за умови, що в дитини позитивні стосунки зматір’ю.
Давайте поговоримо про те, як разом із дитиною пережити перший день у дитячому садочку і як себе до цього підготувати.
1. Батькам не залишати дитину в дитячому садку на цілий день! Перший тиждень — на 2—3 години, потім час необхідно поступово збільшувати до 5—6годин.
2. Батькам слід гратися з дитиною, використовуючи домашні іграшки, у гру «Дитячий садок», де одна з іграшок буде дитиною. Простеживши, що «робить» ця іграшка, що говорить, допомогти дитині знайти іграшці друзів. Вирішенню проблем дитини сприятиме орієнтування гри на позитивні результати.
3. Із самого початку батькам слід допомогти дитині легко увійти до дитячого садка. Адже вона вперше в житті розлучається з домівкою, з батьками, віддаляється від них, хоч і на кілька годин.
4. У перші дні відвідування садка батьки не повинні залишати дитину одну одразу, краще, щоб малюк сам відпустив маму або тата. Розлучаючись, батькам варто пообіцяти, що вони неодмінно повернуться за малюком. Мамі й татові потрібно постійно говорити дитині, що вони її люблять.
5. Коли зранку батьки приводять малюка у заклад, вихователі мають допомогти їм попрощатися з дитиною легко і швидко. Звичайно, батьки турбуються про те, як буде їхньому малюку в дитсадку, але довгі прощання зі стурбованим виразом обличчя стривожать дитину, і вона довго не відпускатиме тата чи маму.
6. Необхідно й у вихідні дні дотримуватися такого режиму дня, як і в дитячому садку!
7. Не можна «кутати» дитину, одягати її слід відповідно до температури у приміщенні дитячого садка.
8. Якщо малюк важко розлучається з матір’ю, то бажано перші кілька тижнів доручити відводити дитину в дитячий садок батькові.
9. Батьки не повинні допускати перерви у відвідуванні дитсадка — тиждень удома не тільки не допоможе малюкові адаптуватися, але й продемонструє йому, що є інший варіант, якого можна всіма силами добиватися, це може перерости у серйозні нервові захворювання і розлади.
10. У деяких випадках потрібна консультація фахівця,а якщо малюк не адаптується до нових умов протягом року, можливо, краще припинити відвідувати дитячий садок. Навіть у цьому випадку необхідно ретельно стежити за станом дитини, щоб пізніше, коли прийде час іти до школи, не було подібних проблем.
УРОКИ РОЗЛУКИ: Самі навчіться розлучатися з дитиною: вгамуйте тривогу і докори сумління через рішення вийти на роботу. Якщо мама впевнена, що з її малям у садку все буде гаразд – так і буде. Дорогою розповідайте щось захопливе. Будьте чесні з дитиною. Не тікайте! Чітко скажіть: «Я йду на роботу, але я прийду за тобою після того, як ти поїси й поспиш». Дайте малюку із собою «талісман»: улюблену іграшку,вашу хустинку.Вигадайте ритуали прощання (усе, що відбувається регулярно, – заспокоює). Поцілуйте в кожну щічку, обійміть, дайте «п’ять»…Навчіть дитину знайомитися з іншими дітьми, звертатися до них по імені, просити, а не забирати іграшки, у свою чергу, пропонувати іграшки іншим дітям. Не піддавайтеся на маніпуляції дитини – плач,умовляння, гнів. Чітко кажіть: «Ти будеш ходити в садок тому, це ти вже великий. А я допоможу тобі».
Найголовніше – не бійтеся сліз дитини, адже він поки не може реагувати інакше! Не дратуйте дитини своїми сльозами і нервозністю. Багато мам не можуть стримати емоцій при розлученні з дитиною вранці, коли дитина йде до групи.Пам’ятайте, що дитячий сад – це перший крок у суспільство, імпульс до розвитку знань дитини про поведінку в суспільстві.
І ще. За час, проведений у розлуці з мамою, у малюків…немов сідає батарейка. Дитина потребує «підзарядки» – тісного спілкування з мамою. Тому, навіть якщо в домі є інші діти, хоча б півгодини приділіть особисто малюку. Разом погуляйте, почитайте книжку. А ввечері візьміть на руки,поколисайте, зайвий раз обійміть: тілесний контакт обов’язковий! Адже ваше сонечко дуже сумує за вами.
Рекомендаціїбатькам із підготовки до вступу малюка вдитячий садок
· Готуйте дитину до спілкування з іншими дітьми й до рослими: відвідуйте з малюками дитячі парки і майданчики,привчайте до гри в пісочницях.
· Ходіть із малюком на свята, на дні народження друзів, спостерігайте, як він поводиться: соромиться, усамітнюється,конфліктує, б’ється чи легко знаходить спільну мову, контактує з однолітками, тягнеться до спілкування, розкутий.
· Дізнайтеся, який розпорядок дня у групі, і наблизьте режим дитини вдома до розпорядку дня у групі.
· Обговоріть у сім’ї з дитиною, що позитивного є в дитячому садку (нові товариші, багато іграшок і т. д.).Важливо, щоб малюк не боявся, — тоді йому легше звикати. У жодному випадку непогрожуйте дитячим садком як покаранням за дитячі огріхи, а також за його неслухняність.
· Дізнайтеся, можливо у цей садок ходять діти ваших сусідів або знайомих. Адаптація пройде легше, якщо у групі вдитини є знайомі ровесники, з якими вона раніше гралася вдома або надворі.
· Відвідайте дитячий садок у той час,коли діти на прогулянці, познайомте свого малюка з вихователькою й дітьми.
· Готуйте вашу дитину до тимчасової розлуки з вами, дайте їй зрозуміти, що це неминуче тільки тому, що вона вже велика.
· Налаштуйте дитину на мажорний лад.
· Говоріть малюку, що це дуже здорово,що він доріс до дитсадка і став таким великим.
· Не віддавайте дитину в ДНЗ у розпалі кризи трьох років.
· Не обговорюйте при малюкові проблем,пов’язаних із дитячим садком.
ЩО ПОТРІБНО НАШИМ ДІТЯМ, ЩОБ ВІДЧУВАТИ СТАБІЛЬНІСТЬ
· Рутина. Звичні дії, розклад дня, ритуали, створення нових правил і рутин.
· Легітимізація почуттів та емоцій. «Усе, що ти зараз відчуваєш, -нормально». Нормально відчувати лють, пригнічення, лаятися.
· Контакти. Збереження та підтримання контактів,нові знайомства. Як тільки вдається, давайте дітям можливість спілкуватися.
· Що заспокоює: тіло (вправи на релаксацію, йога),правдива інформація, дозування інформації.
· «Я можу». Треба розуміти, що безпомічність -травматична. Тому варто подумати і зробити те, на що я можу вплинути, що явмію, прості завдання, з якими легко впоратися. Наприклад, я можу стрибати, можу розтягуватися, пити воду. Усе це виводить зі стану безпорадності.
· Надія. «Коли все закінчиться, я... ». Запитайте себе й розмовляйте про це з дітьми.
Дітям важливі:
. режим дня;
. реліквії сім'ї;
. «захищений простір»;
. обійми,тілесний контакт;
. грати в «будиночки», хованки;
. грати в псевдоагресивні ігри;
. гримаси.
Вправи для дітей, які перебувають у стресовій ситуації, для зняття психоемоційного напруження
«Квітка та свічка» https://youtu.be/hVTqEEVUZawv
«Ледачий кіт» https://youtu.be/NHBEUdOaHg8v
«Лимон» https://youtu.be/hguSKqCOJOMv
«Черепашка» https://youtu.be/Ox_vERq7Gu4v
«Пір’їна/статуя» https://youtu.be/nvT2vyWfa6I
https://youtu.be/61P3zRncyGE
https://youtu.be/a7HkrcSq518
https://youtu.be/2-m44m1joYk
https://youtu.be/v4kpiJz6nL4
Нейропсихологічна гра «Майстерні руки» https://www.youtube.com/watch?v=H3jbfL0zUYov
Медитація «Гірська вершина» https://www.youtube.com/watch?v=hyh9PluiWZc&authuser=0v
Ресурсна вправа «Щоб не сталося» https://www.sablinatz.com/post/ресурсна-вправа-що-б-не-сталося
Як говорити з дітьми про війну?
«Тихі» ігри, що допоможуть відновити емоційний стан дітей
«Тихі» ігри спрямовані на:
· формування образного мислення, розвиток усного мовлення, уміння виділяти істотні ознаки об’єктів;
· зняття емоційного напруження та вміння працювати в команді;
· контроль власних емоцій і структурування висловлювань;
· формування позитивного настрою, запам’ятовування важливої інформації;
· розвиток навичок усного та писемного мовлення;
· формування символічного та критичного мислення.
Нагадаємо, за підтримки МОН створено Telegram-канал«Підтримай дитину».
Як підтримати дітей під час війни?
Як впоратися із тривогою вукритті?
З турботою про батьків і освітян, які підтримують зв’язок зі своїми вихованцями, педагоги та дитячі психологи за підтримки Міністерства освіти і науки запустили телеграм-канал «Підтримай дитину». На каналі ви зможете знайти прості рекомендації, ігри та розвиваючі вправи, які можна виконувати у сховищі, вдома чи під час евакуації. Матеріали публікуються щоденно. На каналі вже опубліковано аудіоказки, словесні ігри, завдання для артикуляційної гімнастики та інші корисні матеріали. Автори готують матеріали в текстовому форматі, які легко завантажити з нестабільним доступом до інтернету.
Бережіть себе та піклуйтеся про дітей, щоб мінімізувати для них можливі наслідки психологічної травми.
Тест «Чи готова ваша дитина йти до школи?
Зазвичай батьків майбутніх першокласників хвилює безліч питань: чи зможе їхня дитина навчатися в школі, чи досить вона розвинена, що їй слід уміти напередодні навчання в школі.
За допомогою цього тесту ви можете спробувати оцінити підготовленість дитини до школи.
Тест
Відповідайте на питання «так» чи «ні».
1. Чи часто Ваша дитина заявляє про своє бажання йти дошколи?
2. Вашу дитину найбільш цікавлять атрибути школи (портфель, книжки, нове
«доросле» становище), аніж можливість більше довідатися нового й багато
чого навчитися?
3. Ви вважаєте, що Ваша дитина досить посидюща й уважна навіть під час
виконання дуже привабливого для неї завдання?
4. Ваша дитина товариська як з дітьми, так і з дорослими?
5. Ви на впевнені в тім, що Ваша дитина здатна добре запам’ятати й виконати
усне доручення (наприклад по телефону)?
6. Ваша дитина жодної хвилини не може бути на самоті й зайнятися чимось
самостійно?
7. Іграшки й особисті речи Вашої дитини завжди розкидані й Ви стомилися
нагадувати їй, що потрібно їх прибирати?
8. Чи вміє Ваша дитина рахувати до десяти й назад?
9. Чи може Ваша дитина порівнювати числа і предмети?
10. Чи здатна Ваша дитина додавати й віднімати в межах десяти?
11. Чи знає дитина прості геометричні фігури (коло, квадрат, трикутник,
прямокутник, овал)?
12. Чи вміє дитина визначати істотні ознаки в предметах (наприклад, у птаха є
дзьоб, пір’я)?
13. Чи може Ваша дитина об’єднати одним словом поняття одного виду, роду,
характеру (наприклад , назвати одним словом «взуття» слова «чоботи»,
«туфлі», «черевики»)?
14. Чи може Ваша дитина знайти до запропонованого слова слова з
протилежним змістом (наприклад, «спекотно» - «холодно»)?
15. Чи вміє вона скласти розповідь за 5-7 картинками?
Так чи не важливі діти? Так дорослі важливіше дітей?
16. Чи знає Ваша дитина літери та чи вміє читати по складах?
17. Ваша дитина з напруженням і без будь-якого задоволення декламує вірші й
розповідає казки?
18. Чи правда, що Ваша дитина не досить упевнено користується кульковою
ручкою?
19. Ваша дитина любить майструвати, користуючись клеєм, ножицями,
інструментами?
20. Їй подобається розфарбовувати або малювати?
21. Малюнки Вашої дитини, як правило, неохайні й не завершені?
22. Ваша дитина без особливої праці може зібрати розрізану на кілька частин
картинку?
23. Чи може Ваша дитина знайти слово до запропонованого слова так, щоб вони
були пов’язані за змістом, як пов’язані слова у зразку (наприклад, зразок:
«дерево – гілки», до слова «книжка» необхідно назвати слово «сторінки»?
24. Чи вважаєте Ви, що Ваша дитина не допитлива й погано обізнана?
Порівняйте свої відповіді з ключем.
Ключ відповідей
Якщо питання 1, 3, 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 19, 20, 22, 23 Ви відповідали «так», то зарахуйте по 1 балу за кожну відповідь.
Якщо на питання 2, 6, 7, 17, 18, 21, 24 Ви відповідали «ні», то зарахуйте ще по 1 балу за кожну відповідь.
Підрахуйте загальну кількість балів.
Якщо вона становить:
20 – 24 бали, то поздоровляємо! Ваша дитина готова до школи. Будьте певні, що їй буде легше справлятися зі шкільними труднощами. Подбайте про те, щоб у неї не зник інтерес до школи й до отримання нових знань.
15 – 19 балів, Вам належить приділити більше уваги своїй дитині, зміст запитань або завдання в них допоможуть Вам обрати потрібний напрям роботи з дитиною. На засмучуйтеся, Ваша дитина майже готова до навчання в школі.
14 і менше балів, кращою порадою для Вас буде приказка: «Терпіння і труд усе перетруть» Ваша дитина чекає допомоги й співпраці. Пориньте разом із нею в розвивальні, цікаві ігри. Усе це допоможе дитині досягти успіху й піти до школи підготовленою.
Підготувала Муравська Є.В. практичний психолог
За інтернет- виданням: www.materinstvo.ru
